Мене часто запитують «чому ти виставляєш звіти майже через тиждень після рейду?» – виставляю перед «майже наступним»! Така відповідь вас влаштує? А ще тому, що доби так зо три, після «рейду», у мене в лексиконі слова лише з «матовим покриттям», і я іх тримаю всі майже в голові! Уявіть, хто дуже добре мене знає, як то мені це важко? Залишила одне лиш слово – курв@, але і його не хочу вже використовувати!
Занадто дорогу ціну ми зараз платимо, аби я постійно падала перед усіма на коліна – баста! Я більше нічого не хочу – тупих запитань «коли це все закінчиться?», «доки це буде?… Розповіді про попередню владу і ні слова про те, що восьмий рік «витворяє» нинішня «прострочена»! Вже нічого не хочу, бо всі, абсолютно всі хто запитує, а сам нічого не робить, не зробили ніякого висновку, не те що аналізу навіть тоді, коли у ЗСУ забрали 40млрд. грн, не пояснивши як «затикати» ті потреби які меншими не стають! Не хочу чути ниття тих, хто ніколи і нікому нічим не допоміг, але від усіх хоче «безапеляційної допомоги» – на мене це вже не діє! На мене діють лише запити і потреби наших Захисників і іх родин! Моі рідні теж на «0» і втратили ми можливо більше ні ж інші родини, але жодна втрата не може бути мізернішою за іншу, бо це життя – окремий найдорожчий всесвіт!
Кожен «рейд» не схожий на інший і не про кожен можна розповісти… Цей – вже з посестрою Оленочкою, вона знає як то чекати звісток від чоловіка з фронту… чекати вже нікого – щосуботи, або в неділю вона іде до нього, туди де гектарами майорять прапори… Я щиро їй вдячна за підтримку тоді, коли важко… У мене є посестри, які втративши своїх чоловіків, не полишають надавати допомогу нашим Захисникам, не обговорюючи з ними «хто якоі політичної симпатії», бо там фронт… а колись я доправляла ці допомоги іх найдорожчим, які стали Небесними Янголами…
Тепер коротко про «рейд» – доправили все що могли зібрати, вивантажили на двох точках… їхали зі збройним супроводом, бо подекуди загроза дронів, а на деяких ділянках дороги відстань до «падлів мокшанських» була менше 4-5км… якось так… Авто знову «шабашило», позаминулого тижня на 17000грн, минулого – ледве дотягнула додому – опорні стійки + ще 10600грн… якось так!
Неймовірна вдячність тим, хто завжди поруч – колективу «Водограй» та господинечкам села Городнє, колективу Краснокутського ЗДО N2 та Козіівському старостинському округу, Танечці Красній, Саші Стороженко, Володі Горобцю!
Наші Захисники всім щиро дякують, але дуже боляче на іх запитання, відповідати, що «зараз не можемо», «не назбирали»… «люди втомились»… і страшно їм сказати що я теж тримаюсь з останнього приймаючи по системі ліки, а трішки ні ж через місяць мені вже 60… страшно, що не вистачить сили, а кінця-краю не видно! Я вже нікого не засуджую, бо не хочу витрачати на це свої сили – тримаємось разом з тими, хто поруч і щиро їм за це дякую!!!
Хто має добру волю – донатьте, наші Соколи будуть Вам всім вдячні!
Карти для збору донатів:
Приват:
4731210643195723
Моно:
4441114411381153
Банки для цільових зборів:
На FPV- дрони:
https://send.monobank.ua/jar/7AXDeqsQD8
5375411222833670
На пальне:
https://send.monobank.ua/jar/92fFCVDpNR
4874100027160715
На мотоцикл для розвідки 47 бригади Сумський напрямок:
https://send.monobank.ua/jar/9cnYjDT6H
4874100026746019
На детектор «Чуйка 3.0»:
https://send.monobank.ua/jar/9zBHnYatfY
4874100028152398
На турнікети СЕТ (Донецький напрямок):
https://send.monobank.ua/jar/3rGJU2kuK3
4874100039126076
При підтримці: Ганна Безверха | Волонтер