Друзі, вітаю! Знову терміновий запит на ліки від Холодного Яру 93-і бригади. Стаб-пункт потребує:
- Діакарб, або український аналог Діуреміт;
- Оксібутірат;
- Знеболююче таблетовані та ампульні (багато);
- Заспокійливе таблетовані та в краплях;
- Знеболюючі пластирі (багато);
- Краплі – очі, ніс, вухо (багато);
- Бандажі для коліна та голеностопу по 20шт;
- Противірусні (багато);
- Сироп та таблетки від кашлю (багато);
- Фурацелін.
Ще просять медики зі шпиталів вату і бинти, бо самі в польових умовах роблять шини.
Не хочу нікого «нагібать», але уявіть що там ви, або ваші самі рідні. Думаю, що хоч раз в житті ви відчували біль. Коли ми хоч трішки «пустимо сопельки» – залазимо під ковдрочку, а нашим Захисникам, хворим доводиться ще й нас захищати з температурою та соплями. Я не кажу вже про серйозніші речі, хоча коли застуда переростає у пневмонію – вбиває, коли немає змоги лікуватися!
Не пишіть мені «а де Держава?», бо ті, хто має думати, як державники, вони «садят розы в Покровске», «ремонтируют тенисные корты» і т.д, бо там можна… (крапки щоб не матюкатись). Держава для мене, це давно не «оте що сидить на тронах», а ми з вами, бо якби не народна підтримка, то ЗСУ було б дуже сутужно, тому що немає жодної родини, в якоі немає нікого на фронті, або втрачених рідних душ, на цій клятій війні. Запам‘ятайте, політики міняються – не ми! Ми живемо і будемо жити на цій багатостраждальній і святій українській землі!
При підтримці Ганна Безверха | Волонтер