Залишити все, щоб зберегти життя: про невидимий біль ВПО
За кожною абревіатурою «ВПО» стоїть жива людина. Людина, чиє життя одного дня розкололося на «до» та «після». Зміна місця проживання під час війни – це не про переїзд. Це про втрату. Втрату дому, де кожен куточок мав свою історію, втрату звичного життя, стабільності та безпеки.
Найважче – це той самий момент прийняття рішення. Коли ти стоїш із однією валізою на порозі й розумієш: треба йти. Це рішення, яке розриває серце, адже ти залишаєш за спиною частину себе. Починати все з чистого аркуша, з абсолютного нуля – це колосальна праця, яка вимагає неймовірних надзусиль. У чужому місті, без звичного кола підтримки, без улюбленої чашки вранці, без рідних стін, які лікують. Це щоденна боротьба з невідомістю, тугою за домом та відчуттям чужості. Саме тому багато хто не витримує цього тиску. Саме тому люди повертаються. Повертаються під обстріли, у напівзруйновані оселі, де немає світла чи тепла, але є головне – відчуття дому. Бо рідна понівечена стіна інколи здається ближчою, ніж найбезпечніший, але чужий куточок.
Але у цій темряві завжди є місце для світла, завдяки тим, хто не залишає наодинці з бідою.
Ми висловлюємо щиру та глибоку подяку благодійній організації Rememberus.org, Igor Korsunsky, Julia Preshman Korsunsky, Oksana Bondar за невтомну підтримку та турботу!
Завдяки вашій допомозі мешканці Харківщини, які опинилися у скрутному становищі або були змушені залишити свої домівки, мають можливість вчасно отримувати необхідні продуктові набори та життєво важливі ліки.
Ці пакунки – не просто їжа та медикаменти. Це знак того, що про людей пам’ятають, їх підтримують, і вони не самі у своїй біді. Дякуємо RememberUs.org за те, що повертаєте віру в людяність та допомагаєте кожному триматися у цей надважкий час!
Пам’ятаймо: дім – це не лише стіни. Дім – це ми самі. І підтримуючи один одного, ми обов’язково все здолаємо. 
При підтримці: ГО “Дружини ветеранів”
