Вітаю всіх і кожного! У мене з‘явився, так сказати «вільний час» – капець, як страшно! Давно собі такого не дозволяла, але 1000км без пічки в Т-5 це зробило за мене… (Вчора надійшли запчастини і мені пічку в машині зробили, але це теж кошти. А як мені інколи кажуть «машина це твоя проблема, але ти ж повинна бо ти Волонтер!». ЗАШИБІСЬ!)…
Підозра на пневмонію – антибіотики і решта іншого, але… Це не звільняє від того що потрібно зробити – звіти за рік, Ок то зроблю в Дії, декларації то дякувати Богу донька допомогла, а збори для тих хто на «0», то постійні потреби і іх не зупиниш…
До Куп‘янська потрібно доставити вже готовий вантаж з Волині – Вебасто, зарядну станцію, газові балончики (передали рідні хлопців з 14 бригади, там теж вже знають що я МОЖУ ДОСТАВИТИ), а ми зібрали та приготували готову їжу, смаколики і медицину на стабпункт. І ніхто тебе не питає у якому стані ти ідеш – колотиш ОКІ і вперед!
Холодний Яр надіслав запит на теплі устілки, теплі шкарпетки, теплий одяг, рушники, ковдри, теплі килимки, медицину, пічки, гігієну, антифріз, сало в банках, корм для тварин та інші потреби. На курський напрямок те ж саме + запчастини на транспорт…
Чи зупиняють нас обставини? Так, інколи це як червоне світло світлофору, але ми дуже часто думаємо, «не дуже воно і червоне», що потім б‘є по нас самих і ми стаємо потрібні лише своїм рідним… Але оте «дебільно-відповідальне» що сидить в тобі, виховане і батьками і тією «епохою» – «раніше думай О…., а потом о сєбє», мабуть сильніше за «червоне світло» і ти ледь «очунявши» збираєш себе по скалочкам і «летиш», посміхаючись, аби ніхто не бачив, як тобі «ху..во»!
А ще борги по FPV-дронам, які потрібно дозбирати, чи знову залізти у кредитні картки, хіба це вперше – ти ж повинен, ти ВОЛОНТЕР… А ще, коли у тебе військомат просить звіт з 2022, кому допомагали, а потім роботу твою і твоєї команди «примазують» іншим… А ще… стільки ще тих «А ще…» І коли мені стає до біса «ху..во» і хочеться все послати під три чорти, аби не слухати по-за спиною усіляку «ху..ю», та жити, як решта у своє задоволення – відпочивати за кордоном та по крутим курортам разом зі своїми колегами по фірмі, слідкувати за модою, бо я з форми не вилажу… я іду до алеї пам‘яті і вдивляюся у очі тих, хто навічно застиг на тих портретах – вони теж хотіли жити, як і моі рідні, які тріпотять трьома прапорами на цвинтарях України…
Якщо хтось може донатити на ЗСУ та дрони (я потім перекидаю на Моно-банку), будь ласка, але не примушую, моі емоціі всі на «0»:
5168 7450 3191 1032
(В призначенні або «на дрони», або «на ЗСУ»).
Дякую всім хто підтримує наших Захисників на всіх напрямках – ми будемо сильніші, якщо поряд з ними!
(На фото родина бійця-Волинянина при передачі допомоги сину на Куп‘янський напрямок – перевантажувалися)!
При підтримці Ганна Безверха | Волонтер
