«Кажуть, час лікує. Але час під час війни – це просто цифри, які рахують твою самотність» – ділиться своєю історією Валентина Павлівна.
«Мій чоловік загинув. Разом із ним пішов увесь мій світ, мій захист і моя опора. Я залишилася абсолютно одна. Коли тобі за 60, починати спочатку – це не виклик, це вирок. На роботу в такому віці вже не беруть, та і фізично я просто не маю сил» – продовжила пані Валентина.
Постійний стрес від обстрілів та горе старять миттєво. Війна катастрофічно прискорює час: організм здає, хронічні хвороби загострюються щодня. Людина опиняється в пастці між неміччю та порожнім гаманцем. У такі моменти допомога продуктами стає чимось більшим, ніж просто їжа. Це можливість вижити ще який-то час, коли пенсії не вистачає навіть на ліки. І таких, як Валентина Павлівна – самотніх, хворих, забутих війною літніх людей – навколо тисячі.
Низький уклін організації Rememberus.org, Igor Korsunsky, Julia Preshman Korsunsky, Oksana Bondar за те, що ви знаходите можливості та підтримуєте мешканців Харківщини. Ваша допомога – це життя людей, яких змінила війна.
Дякуємо, що не залишаєте людей наодинці з цим пеклом.
При підтримці: ГО “Дружини ветеранів”
